ÄSC3EA — мультижанрова мисткиня, композиторка та перформерка з Києва, чий головний інтерес: експериментальні роботи, втілені через аудіовізуальні медіа. Народжена в Баку, вона ввібрала в себе химерний культурний спадок обох місць, що робить її роботи багатогранними та абсолютно непридатними під однозначну жанрову чи тематичну категоризацію.
Хаотично-вивірена контрастна суміш експериментального авангардного звучання, глітчу, нойзу, басу, електроакустики та польових записів, в якій вибухова динаміка аналогових гітарних рифів та зваблива ніжність моторошно-чуттєвого химерного вокалу сплітаються воєдино в ідеальній пропорції, доповненій вкрапленнями альтернативного року та тріп-хопу.
Звучання ÄSC3EA має характерний відбиток проникливого вокалу з магнетизмом небезпечним, наче спів сирени, і впізнаване за ритуальними ритмами, деконструюваними за допомогою дісторшену та делею мелодіями, багатошаровими звуковими текстурами, ретельно сконструюваними дисонансами — з акцентами східних мотивів і текстами-рефлексіями про трансформації та самопізнання. Роботи розкривають темний та вразливий бік особистості, стаючи для слухача ритуалом дослідження власної ідентичності, способом пережити трансформацію, зануритися в самопізнання — через гірко-солодке звучання, де сум і радість співіснують не в конфлікті, а в гармонії.
Химерна, іронічна і водночас грайлива звукова палітра ÄSC3EA малює композиції, де через багатошаровість та комплексну структуру розкривається на стику напруги між моментами чуттєвої вразливості та впевненій силі — що ведуть до осмислення та ясності.
-------
Погуляй — експериментальний лайв-артист, що працює на межі ембієнту та нойзу але в живих виступах має схильність до ритмічних індустріальних патернів. Його практика зосереджена на дослідженні станів свідомості.
У своїх виступах він поєднує акустичні інструменти, аналогову електроніку, польові записи та генеративні системи, створюючи багатошарові композиції, які постійно змінюються в реальному часі. Важливу роль відіграє взаємодія з простором — звук розгортається як середовище, що впливає на сприйняття і психічний стан слухача.
Багато виступів Pøgulyay будуються навколо медитативного занурення. Повільні текстури, повторювані структури та безперервні звукові потоки формують стан глибокої концентрації. Водночас цей стан може раптово руйнуватися шумовими вибухами або нестабільними структурами, що оголюють напругу й внутрішню динаміку переживання.
Його лайв-перформанси створюються безпосередньо в моменті: артист контролює всі зміни, реагуючи на акустику простору та власне слухове сприйняття, щоб максимально розкрити звучання та емоційну сутність композиції.
Після виступів слухачі часто описують досвід як стан глибокого занурення або медитації, у якому звук стає способом дослідження внутрішніх станів.